Бактеріальний (інфекційний) ендокардит

Бактеріальний ендокардит відноситься до групи найбільш важких поразок клапанів серця.

Певні складнощі діагностики і лікування, часто швидкий початок і перебіг хвороби зумовлюють велику кількість ускладнень і несприятливих наслідків. Особливо важко протікає інфекційний ендокардит у пацієнтів з штучними клапанами серця, зниженим імунітетом, наркотичною залежністю.

Своєчасне і правильне лікування бактеріального ендокардиту знижує ризик негативних наслідків і продовжує життя.

Причини розвитку інфекційного ендокардиту

Основними умовами появи бактеріального ендокардиту є наявність мікроорганізмів в крові і супутня патологія внутрішньої оболонки серця — ендокарда.

Тільки при такому несприятливому поєднанні можливе розмноження бактерій на початку стерильній і гладкій поверхні клапанів. У більшості випадків інфекційний ендокардит викликається стрептококами і стафілококами. Рідше причиною хвороби стають кишкова паличка, грибки та інші мікроби. Потрапляти в кров'яне русло мікроби можуть як безпосередньо (при введенні ін'єкційних наркотиків, лікувальних маніпуляціях) так і проникаючи в судини з вогнищ хронічної інфекції.

При інфекційному ендокардиті причинами появи мікроорганізмів в системному кровотоці можуть бути:

пневмонія,
сепсис,
карієс і гінгівіт,
інфекції сечовидільної системи,
абсцеси м'яких тканин,
наявність імплантів,
проведення маніпуляцій (крапельниці, пункції та інше).

При ендокардиті інфекційного характеру характерним є попереднє пошкодження ендокарда. Воно виникає при ревматизмі, вроджених вадах серця, атеросклерозі і тромбозі клапанів серця.

Найчастіше для розвитку інфекційного ендокардиту причиною стають регулярні ін'єкції наркотиків або ускладнення після протезування серцевих клапанів.

Бактеріальний ендокардит: симптоми захворювання

Ознаки інфекційного ендокардиту багато в чому залежать від типу хвороби. Виділяють гострий, підгострий і хронічний (уповільнений) перебіг хвороби. При цьому хронічна форма може проявлятися мляво або неясно, а гостра бути блискавичною і катастрофічною.

Спільними для всіх інфекційних міокардитів симптомами є такі зміни:

лихоманка з постійним або періодичним підвищенням температури тіла;
наявність шумів при вислуховуванні серця;
болю в проекції ураженого клапана;
слабкість і млявість;
блідість або жовтизна шкіри.

При бактеріальному ендокардиті симптоми часто з'являються лише через кілька тижнів після інфікування клапанів. Крім згаданих симптомів присутні прояви серцевої недостатності та бактеріємії (наявності мікробів в крові).

Недостатність серця проявляється болями, втомою, задишкою, характерними набряками.

Характерними на тлі ендокардиту симптомами бактеріємії є поява абсцесів органів і м'яких тканин, специфічні плями на шкірі, кров'янисті висипання на слизових.

Як діагностують бактеріальний ендокардит

Симптоми хвороби не завжди дозволяють точно встановити діагноз на початку процесу. Тому для постановки адекватного вердикту завжди застосовуються інструментальні та лабораторні методики.

Достовірна діагностика інфекційного ендокардиту можлива при проведенні:

лабораторний метод: посів крові з ідентифікацією мікроорганізмів;
апаратні методики: найчастіше це ЕХОКГ, що дозволяє виявити нарости на клапанах серця.

Крім того, всі пацієнти з ознаками запалення оболонок серця здають стандартні аналізи: загальний аналіз сечі і крові, біохімічний аналіз крові. Корисну інформацію дає проста ЕКГ і рентгенограма грудної клітини. Додатково можуть проводитися комп'ютерна томографія, черезстравохідна ехокардіографія, візуалізація серця з контрастуванням.

Для постановки вірного діагнозу медичним співтовариством було запропоновано так звані діагностичні критерії. При інфекційному ендокардиті критерії діагностики включають сукупність специфічних симптомів і дані методів додаткового обстеження, що підтверджують факт поразки клапанів мікроорганізмами.

Методи лікування інфекційного ендокардиту

Правильне лікування інфекційного ендокардиту — складний і тривалий, але дуже важливий процес.

Залежно від типу, ступеня і розташування патології лікар може запропонувати:

консервативне лікування антибіотиками;
хірургічну обробку або заміну клапанів.

Внутрішньовенне введення антибіотиків при інфекційному ендокардиті — терапія, обов'язкова при будь-яких формах хвороби. Триває вона від 2 до 10 тижнів, часто потрібна комбінація декількох потужних препаратів.

Старт антибіотикотерапії заснований на попередніх даних про тип збудника, після отримання результатів посіву крові лікування інфекційного ендокардиту проводиться саме тими речовинами, які будуть найбільш ефективні для усунення виявленого мікроба.

У разі важкого інфекційного ендокардиту операція є єдиним способом усунути джерело інфекції і відновити функцію серця. Може проводитися малоінвазивне або відкрите втручання для видалення інфікованих тромбів, пластики або заміни ураженого клапана.

Операція з лікування протезного інфекційного міокардиту може складатися в санації (очищенні) або повної заміни імпланта. І в тому, і в іншому випадку всі дії спрямовані на максимально швидке видалення вогнища інфекції з порожнини серця і ефективну нормалізацію кровотоку.